Корок

Пробкове покриття: різновиди та сфера застосування

Кожен, хто хоч раз стикався з необхідністю проведення ремонтних робіт, знає про проблему вибору матеріалів для обробки стін, стель, підлоги. Як правило, кожна з позицій має різні характеристики, вимоги до монтажу та експлуатації. Уникнути цих проблем можна, використовуючи пробкові покриття, які, незважаючи на різновиди, є досить універсальним матеріалом.

Структура та класифікація

Всі без винятку пробкові покриття виробляються на базі однієї сировини – подрібненої до стану крихти кори дуба. У цьому місці слід зазначити, що для подібних цілей підходить лише два з 600 видів цієї рослини. До того ж, вони ростуть переважно на Піренейському півострові.

У процесі виробництва крихта пресується під високим тиском плити або рулони різної товщини (від 3 до 100 мм і більше). Цей проміжний продукт використовують для виготовлення готових, комерційно затребуваних покриттів та допоміжних матеріалів. Весь їх перелік може бути поділений на три великі групи за функціональним призначенням:

1. Декоративні (оздоблювальні) покриття;
2. Технічні пробкові матеріали (плити, рулони);
3. Допоміжні компоненти.

Декоративні покриття

До цієї групи належать матеріали, які використовують для фінішного оздоблення стін, стель та підлог. Формально тут можна виділити всього два види покриттів: замкове та клейове плиткове.

Так відбувається тому, що пробкові плити з монтажем на клей можна з однаковою ефективністю використовувати на будь-якому із зазначених типів перекриттів.

Замкова пробка

Інша назва цих плит – корковий ламінат. Справа в тому, що за своєю формою та структурою вони нагадують однойменний будматеріал. В основі використовується така сама HDF-плита із замковими елементами на торцях. Відмінність полягає в інших елементах, які виготовляються із пробки. Нижній (стабілізуючий) та верхній шари формуються з пресованих плит товщиною 2-3 мм, а декоративний шар – з тонкого натурального шпону (до 0,5-1 мм).

Зверху цей "пиріг" також покритий акриловим лаком у кілька шарів. Від їх кількості та складу залежить підсумкова зносостійкість. До речі, цей критерій є основним при розподілі замкових плит на класи, як і для звичайного ламінату.

Клейова пробка

На відміну від попереднього типу, ці плити укладаються фіксованим способом – на клей. За структурою вони складаються з кількох компонентів:

• Основа (пресована пробка завтовшки від 5 мм);
• Декоративний шар (натуральна пробкова шпона або папір з текстурою);
• Захисний шар (лакове покриття).

Відмінності між різними видами плит усередині групи полягають, перш за все, у кількості шарів лаку або його відсутності. Це дозволяє розділити їх, умовно, на пробку для підлоги (з предлакуванням і без нього, з необхідністю фінішного покриття) і настінну/стельову пробку (є 1-3 шари лаку або воску).

Технічні пробкові матеріали

До цієї групи належать продукти, які використовують для допоміжних цілей при укладанні "плаваючих" підлогових покриттів або як складову частину конструкцій, що захищають. Сюди можна зарахувати:

1. Технічну пробку (підкладку);
2. Агломерат.

І перший, і другий тип є нічим іншим, як пресованою крихтою. У процесі обробки тиском внаслідок зміни робочих параметрів досягається різна щільність плит. Це впливає на сферу їх застосування: менш щільні плити використовують, як звукоізоляцію, а дуже щільні - при облаштуванні віброізоляції.

Різниця між двома видами технічного корку полягає у його формі. Наприклад, підкладка випускається у формі рулонів довжиною до 10 м, шириною 1 м і товщиною до 10 мм. Агломерат, у свою чергу, є корковою плитою товщиною від 10 до 150 мм. Габаритні розміри можуть бути різними, але серійно реалізуються плити стандартних пропорцій, наприклад 1000х500 мм.

Що стосується застосування, то рулонні матеріали в основному використовують, як підкладку при укладанні підлогових покриттів, що плавають, наприклад, ламінату або паркетної дошки. Проте її цілком можна використовувати і для фінішної обробки стін. Агломерат, в силу більшої товщини, знаходить застосування переважно як екологічно чистий тепло- і звукоізоляційний матеріал.

Допоміжні компоненти

До цієї групи належать різні види коркового погонажу – плінтуси, поріжки, куточки тощо. Головною їх функцією та завданням вважається візуальне приховування технологічних щілин, що утворюються при монтажі  підлогових покриттів. До таких можна віднести лінії стику двох різнотипних покриттів, наприклад, плитки і ламінату, зазори між підлогою, що плаває, і стінами, кутові місця стику оброблюваних поверхонь.

Форма та розміри допоміжних елементів залежать від їх типу та колекції виробника. Так, наприклад, поріжки мають стандартну довжину 0,9 м, тоді як плінтус може досягати аж 2,4 м.